Чи є небезпечною «Гра в кальмара» для франківських дітей.

У березні Прикарпаття сколихнула звістка про те, що дві калуські школярки отруїлися таблетками й потрапили в лікарню через челендж у соцмережі Тік-Ток. Тепер серед молоді стала популярною “Гра в кальмара”, що базується на однойменному серіалі, де сказано, що тих, хто програє, вбивають. Діти почали відтворювати ці ігри в реальному житті. Тих, хто програє, б’ють палицею чи ременем, пишуть Незалежні медіа Прикарпаття з посиланням на Галицький кореспондент.

Серіал для дорослих

Понад місяць тому у світ вийшов південнокорейський серіал “Гра в кальмара”, який став світовою сенсацією. Основою цього серіалу є дитячі ігри серед 456 дорослих, які живуть на межі фінансової катастрофи. Їм дали шанс зіграти шість ігор й отримати 45 мільярдів вон – близько 45 мільйонів доларів за перемогу. За умовами гри, хто програє або порушує правила – помирає.

Вікторія Дротянко, заступниця міського голови Івано-Франківська, припускає, що, можливо, не всі батьки знають про існування такого серіалу. А проблема в тому, що серіал призначений для старшого віку – 16+, але доступний в мережі для кожного. Тому батькам слід більше уваги звертати на те, чим дитина займається в мережі і як на неї впливає той чи інший контент.

“Наразі спостерігаємо в деяких школах, що діти намагалися відтворити події й гралися в подібні до серіалу ігри, – розповідає Вікторія Дротянко. – Сподіваюся, що це ніяк не вплине на наших дітей, що вони можуть розрізняти, де правда, а де вигадка”.

Бути в тренді

Серіал “Гра в кальмара” став хітом Тік-Току, де підлітки та дорослі блогери займаються косплеєм, групами імітують проходження завдань, які були в серіалі, роблять різні пародії та огляди.

Дитяча психологиня Анна Биволькевич розповідає, що зараз для більшості підлітків важливо бути в тренді, щоб не бути білою вороною. Тому, коли серіал набирає такого ажіотажу, кожен підліток буде слідкувати за ним, навіть якщо й не сильно хоче, просто, щоб не відставати від інших.

“Це щось таке популярне і їм подобається, – каже Анна. – Взагалі з підлітками вже не уникнути розмов про “Гру в кальмара”, адже їм дуже багато відомо про цей серіал. Тому просто потрібно з ними розмовляти та спостерігати, як він на них вплинув”.

Модифікація гри

Анна Биволькевич веде в Івано-Франківську для дітей гурток психологічних ігор. Каже, що всі діти знають про «Гру в кальмара» і просять її пограти. Що це за гра? Розказуємо. За правилами, діти діляться на дві групи – нападників та захисників. Захисники у своїй зоні можуть бігати на двох ногах, а нападники – за межами зони лише стрибати на одній. Та якщо вони прорвуться усередину кальмара (спеціальне поле), то мають бігти на двох ногах і крикнути: “Королівський інспектор”. Тоді починається остання битва: усі нападники шикуються на вході до кальмара. Щоб перемогти, хтось із нападників має наступити на маленьку ділянку в голові кальмара, тоді вони виграють. А якщо захисникам вдалося випхати нападників за межі кальмара, нападники “помирали”.

“Кажу дітям, що в нас не вистачає місця для цієї гри, нам потрібно поле, – розповідає психологиня. – А вони кажуть, що місця вдосталь і нехай хтось стане біля стіни, а інші будуть йти до неї. Виявляється, що для дітей “Гра в кальмара” – це збірна назва всіх ігор, які є в цьому серіалі”.

За словами психологині, діти взагалі не ідентифікують, як правильно кожна з ігор називається. Більшість дітей, з якими вона працює, “Грою в кальмара” називають забавку про велику ляльку з першої серії. Там вона називається “Red light, Green light”, в якій гравці стоять на певній відстані від ляльки. Вони мають рухатись вперед, коли лялька повернута до них спиною і кричить “Зелене світло”, і мають зупинитись, коли вона кричить “Червоне світло” й повертається обличчям до гравців. Щоб перемогти, потрібно перетнути фінішну лінію за 5 хвилин, однак той, хто рухається після команди “Червоне світло”, буде вилучений з гри – його вбивають.

Анна Биволькевич наголошує, що гра з серіалу – це модифікація гри, яка була поширена серед дітей під назвою “Світлофор” або “Хитра лисичка”. Але зараз це щось нове, і дітям дуже подобається в неї грати. Особливо діти люблять говорити ці слова – “Red light” та “Green light”, тобто з усього серіалу вони взяли для себе те, що справді їм цікаве.

“Діти бачать гру і хочуть її відтворювати. Але чи хочуть вони відтворювати жорстокість? Це вже як у дитини закладено, – пояснює психологиня. – Це гра, й акценти можна розставляти по-різному. Більшість дітей, особливо ті, з якими я працюю, бачать у серіалі просто гру, вони не наголошують на тому, яке там має бути покарання”.

Булінг отримав нову форму

Анна пояснює, що випадки, коли того, хто програв, починають бити, є булінгом, який був у колективі й до такої гри. Просто зараз з’явилася красива форма – “Гра в кальмара”, в яку цей булінг можна одягнути.

“Загалом, хіба раніше не було ігор з жорстокістю, наприклад, “Вибивали”? Вони були, просто є певні правила, яких треба дотримуватися, – наголошує психологиня. – Ігри на агресію є хорошою можливістю для дитини виплеснути енергію, якої зазвичай у підлітків багато”.

Якщо агресія іде назовні, це добре, пояснює фахівець. Каже, якщо агресія вже є, то не треба її блокувати. Адже вона може піти всередину, і тоді наслідки будуть набагато гірші. Агресія може бути звернена на себе, і дитина може почати завдавати собі болю.

«Як на мене, нехай вже краще там м’яча покидає у дворі, ніж буде завдавати собі шкоди, – каже Анна. – Тому батьки й педагоги мають знати, що процес дорослішання пов’язаний з вивільненням певної кількості енергії, зокрема агресії, і це нормально. Але потрібно бути пильними, адже її може бути забагато».

Якщо дитина постійно хоче битися, робити щось зле своїм одноліткам, то тут треба пам’ятати, що жорстокість – лише вершина айсберга, пояснює Анна Биволькевич. Зазвичай за цим стоять дві найбільш поширені причини: або в дитини немає рамок і їй все дозволено, або їх забагато і вона живе в жорстких умовах. Також психологиня зазначає, що такі діти вже бачили агресію або й самі були жертвами. У колективі вони стають або жертвами, або нападниками. Дитина, яка грає в жорстокі ігри у школі, могла принести їх з собою: її б’ють вдома, а вона приходить у школу і б’є однокласників.

Дитяча психологиня наголошує, що важливо придивлятися до дітей, адже коли проявляється булінг, то треба працювати з усім колективом. З’ясовувати, навіщо вони граються в “Ігри у кальмара” і чому для них важливо когось бити й жорстоко поводитись. Вона вважає, що це такий собі лакмусовий папірець, мовляв, “Ігри в кальмара” лише зробили видимим те, що, скоріше за все, було і до них.

Серіал не винний

Якщо говорити про вплив серіалів, багато залежить від того, як дитина почуває себе всередині – чи схильна вона до жорстокості, пояснює Анна. Якщо дитина до неї не схильна, то після перегляду такого серіалу, як “Гра в кальмара”, вона візьме для себе якийсь ігровий елемент.

“Загалом це далеко не перша історія, пов’язана з телебаченням, коли в кіно чи серіалі люди грають у щось жорстоке. “Гра в кальмара” – це хороший художній твір, – наголошує психологиня. – І в цьому він набагато безпечніший, аніж “ТСН”, бо там розказують новини, які несуть небезпеку й претендують на істинність. Або “Битва екстрасенсів”, яку показують як реальне шоу. Діти це бачать, і їм важко довести, що це неправда, на відміну від серіалу, який є постановкою”.

Психологиня вважає, якщо в дитини немає схильності до жорстокості, то вона не буде її чинити. Втім якщо вказане вікове обмеження для перегляду серіалу, то краще цього дотримуватись. Якщо ж дитина все-таки захотіла його подивитись, то краще глянути разом з нею. Тому що тоді батьки зможуть бути поруч і пояснювати все дитині. Не варто забороняти дивитись серіал, тому що дитина все-таки подивиться його, але вже потайки від батьків. Також психологиня зазначає, що дитина навряд чи буде дивитись усі серії, тому що їй просто стане нудно.

Якщо ж дитина таки подивилася серіал і почала проявляти жорсткість, то з нею треба спокійно розмовляти. Варто зрозуміти, чого вона хоче цим досягнути. Аналізувати, наскільки це пов’язано з серіалами й навіщо вона проявляє жорстокість. Можливо, вона хоче привернути чиюсь увагу – у такому випадку потрібно підказати, як ще її можна привернути.

Влучив у больову точку

Південнокорейський серіал «Гра в кальмара» дуже швидко став відомим на весь світ. За три тижні він зайняв перші позиції в рейтингах у 90 країнах. Його масово дивляться не лише підлітки, але й дорослі. Анна Биволькевич припускає, що серіал отримав такий резонанс, тому що влучив у якусь больову точку. Це може бути пов’язане з тією нестабільністю і відчайдушним подоланням перешкод, які проживають герої в серіалі, а реальні люди – у період карантину.

“Серіал показує, на які жертви люди готові піти, адже герої жертвують своїм життям якраз через матеріальні проблеми, – каже фахівець. – І, на мою думку, це стало реальністю у період карантину. Цей серіал про подолання перешкод в абсурдних умовах, у яких ми опинилися”.