Убивство сталось 6 вересня 2019 року у квартирі, де проживали брати та їхні батьки, пише Галичина.

 

 

Під час конфлікту обвинувачений вистрелив у брата не менше 6 разів. Одна з куль влучила у груди. Внаслідок спричинених тілесних ушкоджень, а саме проникаючого кульового вогнепального поранення грудної клітки з ушкодженням лівої легені, серцевої сорочки, серцевого м`язу, що ускладнилось тампонадою серця з розвитком гострої серцевої недостатності, потерпілий помер за місцем свого проживання по приїзду працівників швидкої медичної допомоги.

 

 

У судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав. Він заявив, що брат накинувся на нього із «заточкою» і він застосував зброю з метою самозахисту. За його словами, стріляв у брата, щоб його залякати, наміру його вбити не мав. Вважає, що вбив брата з необережності під час самозахисту у стані необхідної оборони.

 

 

Крім того, він заявив, що брат зловживав алкоголем та мав психічні розлади.

 

 

Матір обвинуваченого та потерпілого повідомила, що син зловживав алкоголем приблизно 20 років, двічі лікувався стаціонарно, у тому числі у психлікарні, бив її та чоловіка, у зв’язку з чим притягувався до кримінальної відповідальності (зламав їй руку). У зв’язку з домашнім насильством з його боку неодноразово викликала поліцію (за 15 років зверталася до поліції з цього приводу 52 рази). Просила обвинуваченого суворо не карати, оскільки він оборонявся.

 

 

Дружина потерпілого дала свідчення, що у кімнаті, де стався конфлікт була «заточка». Однак, під час огляду місця події її не виявили.

 

 

Також суд звертає увагу, що про напад потерпілого на обвинуваченого з так званою «заточкою» та подальшу наявність цього предмета біля трупа потерпілого на час огляду місця події вказували у судовому засіданні виключно зацікавлені особи - обвинувачений та його дружина. Працівниця швидкої допомоги ствердила, що будь-яких колюче-ріжучих предметів, придатних для заподіяння тілесних ушкоджень, біля місця виявлення потерпілого та надання йому медичної допомоги не було.

 

 

За таких обставин доводи обвинуваченого про те, що потерпілий накинувся на нього з так званою «заточкою», а тому він змушений був оборонятися, не знайшли свого підтвердження.

 

 

За даними експертизи, на час вчинення злочину як обвинувачений, так і потерпілий перебували у стані алкогольного сп’яніння.

 

 

Характер ушкоджень на тілі потерпілого свідчать про здійснення обвинуваченим не менше 3 пострілів у передню поверхню грудної клітки зліва, задню поверхню грудної клітки, а також виявлені садно та синець в ділянці грудної клітки зліва (тобто в ділянці розташування життєво важливого органу - серця), а отже - про умисел обвинуваченого на заподіяння смерті потерпілому.

 

 

Таким чином, твердження обвинуваченого про те, що він заподіяв потерпілому тілесні ушкодження з необережності під час самооборони в момент нападу на нього потерпілого, повністю спростовано дослідженими під час судового розгляду доказами.

 

 

Суд врахував той факт, що потерпілий вдавався до системного насильства протягом кількох років. Тому суд вважав, що можливо застосувати покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.1 ст.115 КК України.

 

 

Суд визнав чоловіка винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, та призначив йому покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України - позбавлення волі на строк п’ять років.

 

 

Вирок винесла колегія суддів у складі: Олесі Зеленко, Наталії Деркач, Дмитра Руденка.