Чергове явище футбольної корупції. Генеральний директор Львівської швейної фабрики, який до того ще величає себе італійським бізнесменом, став футбольним арбітром з Івано-Франківська, у Першій українській лізі.
Минулого тижня, розпочалися матчі футбольних чемпіонатів у всіх футбольних дивізіонах професіонального футболу України, пишуть "Незалежні медіа Прикарпаття".
Два представника Івано-Франківщини здобули свої перемоги із розгромними рахунками над дебютантами своїх ліг. ГО МФК «Прикарпаття», в Ужгороді над однойменним клубом, а галицькі «Карпати» у Бучі, над «Любомиром».
При цьому не можна також не відзначити, що у матчах VBET ліги та Першої ліги, був залучений до арбітражу лише один представник Івано-Франківщини - Олександр Кальонов…зі Львова. Не помилились, саме із міста Львова.
Невже Львів став частиною Івано-Франківська? Як львів'янин став арбітром, що репрезентує Івано-Франківськ, в якості арбітра Івано-Франківської обласної асоціації футболу? Невже шахрайство, із черговою підробкою документів продовжує займає почесне місце у будівлі по вул. Чорновола, 80?
Арбітр матчу 1 туру у Тернополі Олександр Кальонов з капітанами команд Ниви» та «Полісся», перед початку гри.
На ці та інші питання Незалежні медіа Прикарпаття спробують дати неупереджені та чесні відповіді.
Отож, хто такий Олександр Кальонов, який не був задіяний у жодному із футбольних матчів на теренах Івано-Франківщини, що є обов’язковою вимогою численних нормативно-правових документів ІФОАФ, в тому числі так званого Процедурного Регламенту щодо відбору, здійснення арбітражу, атестації та ротації арбітрів Івано-Франківської обласної федерації футболу, а також Дисциплінарних правил комітету арбітрів та комітету з питань стадіонів та безпеки проведення змагань ІФФФ, в той саме час репрезентує її, як арбітр Першої української ліги.
За даними, що є у вільному доступі, Олександр Кальонов народився 13 ховтня 1991 року. За іншими даними також значиться прізвище - Копець Олександр Орестович 13.10.1991 року народження. Можливо прізвище було змінено, із Копець на Кальонов.
При цьому слід додати, що 7 квітня 2015 року, до Личаківського РВ Львівського МУ ГУМВСУ у Львівській області, надійшла письмова заява від громадянина Кальонова О. О, проживаючого у Львові, вул. Палія, із проханням вжиття заходів до розшуку паспорта громадянина України, виданого на його ім'я, який він втратив при невідомих обставинах.
Знайти Олександа можна і у соціальних мережах. Приміром у Facebook (https://www.facebook.com/oleksandr.kalonov/timeline). На його головній сторінці, зазначено, що він італійський підприємець та футбольний арбітр.
З інших джерел, дізнаємось, що в тому самому 2015 році, у свої чотирнадцять років, він розпочинає активну діяльність в італійській ІТ компанії «OK Factory», в якій є співзасновником.
При цьому жодних даних про його навчання у так званій регіональній школі арбітра при Івано-Франківській обласній федерації футболу, в тому числі у її філіалах в Івано-Франківську, Калуші та Коломиї, які розпочали роботу в 2013 році – не має.
Мабуть варто також відзначити, що тією школою, та її філіалами, що фінансуються за значні кошти ФФУ/УАФ, із самого початку керували Михайло Овчар, Євген Геренда та Анастасія Романюк.
Про що можна казати коли її керівник Михайло Овчар, навіть не знає й половини прізвищ слухачів його школи, які там навчаються. Отже, які можуть бути очікування він такого керівника та футбольного функціонера.
Чого варта його неймовірна праця в НФК «Спартаку», із його другом по житті Т. Климом, який проіснував півтори роки.
Саме ці особи були особисто причетні до грабунку коштів Федерації футболу України, які мали цільове призначення та були направлені до місцевої СДЮСШОР «Спартак», але до дитячо-юнацької футбольної школи так і не надійшли.
І ось нові «досягнення» не забарились, на фоні того, що за вісім років існування так званої школи арбітрів в області, якої керує Михайло Овчар, якісних та кваліфікованих вихованців можна, хіба на пальцях однієї руки перерахувати.
Звідки їм взятись?
Натомість з'являються у Першій лізі українського футболу не місцеві, а зі Львова, як Олександр Кальонов.
Відомо також, шо починаючи з 2004 року, він проживав із мамою в Італії,
З 2007 року, саме на Апеннінському півострові починає кар’єру футбольного арбітра в місті Падуя, у регіональному осередку італійської федерації футболу.
В Україні він з'являється в 2014 році, і одразу ж починає обслуговувати матчі ПФЛ у Другій ліз (!).
Олександр Кальйонов на івано-франківському МЦС «Рух», під час одного із матчів ГО МФК «Тепловик», що починає виступи на професіональному рівні в 2016 році. Загалом «івано-франківець» Олександр Кальйонов обслуговував сім матчі за участі ГО МФК «Тепловик» «Прикарпаття», п’ять разів в Івано-Франківську та тричі на виїзді (Кременчук, Київ та Минай)..
І ось, як грім серед ясного неба, виявляється, що на підставі навмисно підроблених документі, що були не вперше сфальсифіковані групою товаришів із громадської організації – приватним підприємцем Т.Климом, що обіймає посаду першого заступника ІФОАФ, за яку отримує навіть не малу заробітну плату; заступником голови, виконавчим директором ІФОАФ В. Сікорою; головою комітету арбітрів ІФОАФ Євгеном Герендою та заступником голови ІФОАФ, керівником регіональної школи арбітрів, головою комітету жіночого футболу, який також є членом комітету арбітрів УАФ М. Овчаром - Олексакндру Кальйонову вдається стати арбітром з Івано-Франківська. продовжуючи проживати у Львові.
Саме сфальшовані документи, були передані до Києва, які у наступному стали підставою у призначенні Олександра Кальйонова арбітром Першої ліги із Івано-Франківська, арбітром, який не відсудив бодай жодного матчу в Івано-Франківську та області, під егідою жодної із місцевих федерацій чи асоціацій, але за те отримав сфабриковані письмові рекомендації від комітету арбітрів КА ІФОАФ. Як вище зазначалось арабторм з Івано-Франківська, який проживає у Львові.
Такі явища навіть не дивина, оскільки аналогічне, системно коїться вище згаданими особами, які довели місцевий футбол до цілковитої руйнації та занепаду - не вперше.
Чого лише вартує підробка дати власного народження приватним підприємцем Климом у паспортах, яким він у наступному ошукавши ФФУ, УЄФА та ФІФА, у протиправний спосіб, отримав звання асистента арбітра ФІФА та певні привілеї. - https://www.facebook.com/100009109801079/videos/2853406958306270
(сюжет із програми «Гра без правил» на кагалі 2+2 від 27.03.2016р.)
І ось «нова» сторінка їхньої «діяльності», на «благо» футболу, яка чи не найкращим чином відображає всю їх суть у тому зубожілому та пограбованому місцевому футболі.
Як розповів один із арбітрів області, який наполегливо просив не називати його імені, вся інформація стосовно ситуації із Кальйоновим наразі умисно замовчується та не розголошується, безпосереднього Т. Климом, який фактичного долучився до цього свавілля, прикриваючи протиправні дії М. Овчара, Є. Геренди та В.Сікори, які стояли з початку біля витоків коєння цього явища, що має ознакам футбольної корупції. Наразі це очолив безпосередньо Т. Клим, який як і названі вище особи, в останній час стали такими собі «решалами» в українському футболі, що нібито вирішують питання просування арбітрів до матчів ПФЛ та УПЛ. Однозначно роблять вони такі діяння, не безкоштовно, вони ж благодійниками ніколи не були. Ситуація із О. Кальйоновим не є виключенням з цього правила.
Ця афера, обійшлась йому у «добру копійочку» генеральному директору Львівської швейної фабрики - https://factory.lviv.ua/oleksandr-kalonov/.
А що ж арбітри області, які роками не можуть пробитись до еліти українського футбольного арбітражу?
Певні спроби щодо припинення цього свавілля, що коять вищезгадані особи, все ж піднімались арбітрами місцевої федерації, зокрема Анастасією Романюк, Ігорем Дебенком та Тарасом Семанюком, але…
Зібравши всіх арбітрів у «Фонтуші», за ініціативи приватного підприємця Т. Клима», що є власником того закладу, на так зване засідання комітету арбітрів, будь-яких рішень по факту того, що О.Кальйонов шляхом шахрайства став арбітром Першої ліги, представляючи Івано-Франківськ, - прийнято так і не було.
На так званому збіговиську у «Фонтуші», інакше його важко назвати, на яке примусово «зігнали» арбітрів області, питання щодо афери із Олесандром Кальйоновим, у правовому полі так і не було вирішено.
Маючи якусь особисту неприязнь до Євгена Геренди, приватний підприємець Т. Клим нарешті зумів звести «рахунки» із колишнім арбітром із Калуша, який хоч залишив помітний слід будучи реферів чого жодним чином не можна сказати про власника «Фонтуша».
Євген Геренда втратив свою посаду керівника комітету арбітрів ІФОАФ, на яку одразу ж призначили Михайла Марцинюка, людину далеку від знання реальної справи у футбольному суддівстві, з огляду на те, що ніколи не був футбольним арбітром, навіть нижчих ліг українського футболу.
Отож можна констатувати, що подібні явища й надалі мають місце у громадській організації, яка утримується не тільки за кошти УАФ, але й за значні кошти бюджету області та міста Івано-Франківська, а також районних, міських та селищних бюджетів, які нещадно спустошуються, безпосередньо приватним підприємцем Климом та В. Сікорою, під час їхнього недолугого керування місцевим футболом, який став ще більше зубожілим за знедоленим на теренах колись футбольного краю..
Олександр Кальйонов виводить команди ГО МФК «Прикарпаття» та «Чорноморець» на поле МЦС «Рух», у матчі. що відбувся в Івано- Франківську - 6 жовтня 2020 року. На задньому плані керівництво ГО МФК Василь Ольшанецький (з телефоном) та Тарас Гурик, ще одні «решали» договорних матчів, за цим спостерігають).
Сподіваємось, що проблема підняті у даній статті не залишиться поза належною увагою, безпосередньо Президента Української асоціації футболу Андрія Павелка: голови комітету арбітрів УАФ Лучано Лучі; голови комітету УАФ з етики та чесної гри Франческо Баранки; голови контрольно-дисциплінарного комітету УАФ Андрія Шумілова щодо тих ганебних явищ, що кояться в громадській спілці ІФОАФ не один рік, безпосередньо особами, які системно залучаються до проведення футбольних матчів під егідою Української асоціації футболу, Української Прем’єр ліги та Професіональної футбольної ліги України – Т. Климом, М,Овчаром, В. Сікорою та Є. Герендою.
Також маємо надію. що місцева влада, в особі керівника Івано-Франківської обласної держадміністрації Оксани Онищук, а також депутатського корпусу Івано-Франківської обласної ради, все ж зверне увагу на ті кричущі явища свавілля та беззаконня, що роками кояться у місцевому футболі, а не будуть продовжувати отримувати у подарунок м’ячі АУФ від згаданих осіб, м’ячі, які так не і потрапляють до дітей, яким безпосередньо ці м’ячі й призначались.
В матеріалі використані світлини із сайтів - fcnyva.com та fc.if.ua
Володимир Омом.
