Міністерство економіки розробляє перелік пріоритетних для економіки сфер, працівники яких, сплативши високі податки, зможуть отримати бронь від мобілізації.

При цьому в уряді та Офісі президента вирішили відмовитись від ідеї поширити податковий принцип на всіх найманих працівників та ФОПів (фізичних осіб-підприємців).

Пріоритет – важливість для економіки. Що зміниться у правилах бронювання

Бронювання військовозобов’язаних необхідно для забезпечення роботи органів влади, місцевого самоврядування, а також підприємств, установ та організацій у особливий період. Інакше кажучи, це відстрочка від мобілізації (призову) для ключових працівників. Завдяки броні вони залишаються на своїх посадах і не можуть бути мобілізовані.

Можливість забронювати працівника передбачена законами “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, “Про військовий обов’язок та військову службу” та “Про правовий режим воєнного стану”. Особливості бронювання врегульовано постановою Кабінету Міністрів №76 від 27 січня 2023 року.

Крім того, процедуру регулює ряд підзаконних актів Міноборони, але більшість із них призначені для службового користування та відсутні у публічному доступі. Мобілізація триває з 24 лютого 2022 року, призвати на службу можуть чоловіків від 18 до 60 років, без відстрочки та придатних за станом здоров’я. Один із видів відстрочки – якраз спеціальний військовий облік у ТЦК для заброньованих.

Ще наприкінці минулого року президент Володимир Зеленський доручив розробити формат бронювання з урахуванням внеску військовозобов’язаних до економіки.

Спочатку йшлося про ідею надати броню найманим співробітникам та фізособам-підприємцям, чий щомісячний податковий платіж становить близько 6500 гривень (податок на доходи або єдиний податок для ФОПів). Якщо казати про найманих працівників, то йшлося про українців, які заробляють понад 35 000 гривень на місяць.

Однак, за інформацією видання РБК-Україна, під час подальшого обговорення цієї ініціативи спочатку вирішили виключити ФОП із цього механізму. У владі побачили потенційний ризик зловживань громадянами спрощеною системою оподаткування, щоб уникнути мобілізації. А невдовзі вирішили відмовитись і від умови щодо високої суми податків для найманих працівників. Її залишать лише як додатковий критерій.

Джерела у владі пояснюють, що причиною такого рішення стала здебільшого негативна реакція суспільства на ініціативу. Після цього це питання, за словами співрозмовників, було погоджено і з Офісом президента.

“У людей могло скластися враження, що влада хоче ділити українців на бідних та багатих, бідні воюють, багаті нібито відкупляються від служби. Щоб уникнути такого непорозуміння, вирішили змінити підхід – критерій за сумою сплачених податків буде враховуватись, але він буде додатковим, а головна умова – це пріоритетність для економіки сфери діяльності підприємства, чиї співробітники можуть бути заброньованими”, – розповів поінформований співрозмовник.

Як очікується, зміни буде внесено до постанови Кабінету міністрів №76. Наразі фінальний проект правок, над яким працює Мінекономіки, ще не готовий і не був переданий на затвердження уряду.

Ймовірно, правила бронювання співробітників за економічним принципом презентують та затвердять паралельно з прийняттям Верховною радою нового закону про мобілізацію.

Як працює порядок та хто може бути заброньований зараз

Загальний порядок включає кілька кроків. Спочатку роботодавець подає пропозицію, наприклад, до військової адміністрації, з обґрунтуванням необхідності бронювання. Причому треба надати максимально детальне пояснення, як підприємство бере участь у підтримці національної економіки чи забезпеченні Збройних сил.

Органи влади погоджують пропозицію з військовими, після чого вона подається до Міністерства економіки, яке приймає остаточне рішення. Потім його направляють Міністерству оборони та органу, який подав пропозицію. Генштаб передає інформацію до територіальних центрів комплектування (ТЦК), які беруть військовозобов’язаних на спеціальний облік. Крім того, заброньованим видається витяг, що підтверджує відстрочку.

Відповідно до ст. 25 закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, бронюванню підлягають ті, хто працюють:

в органах державної влади та місцевого самоврядування

на підприємствах, в установах та організаціях, для яких встановлені мобілізаційні завдання

на підприємствах, в установах та організаціях, що виробляють товари (роботи та послуги) для Збройних сил України та інших військових формувань

на критично важливих підприємствах, в установах та організаціях (критерії та порядок встановлює Кабінет міністрів

Ці заброньовані працівники також не підлягають призову на службу у військовому резерві.

Як забронювати свого працівника

Бронювання здійснюється згідно з рішенням Міністерства економіки за списками військовозобов’язаних, погоджених Генштабом ЗСУ (військовозобов’язаних, які стоять на військовому обліку в СБУ та Службі зовнішньої розвідки – за списками, погодженими з ними).

Заброньованим надається відстрочка від мобілізації, але її термін не може перевищувати:

терміну проведення мобілізації – для працівників органів влади

6 місяців – для працюючих на вищеназваних підприємствах, в організаціях та установах

Списки на бронювання подаються у паперовій чи електронній формі.

Для органів державної влади та інших органів. Чиновники категорій “А” та “Б”, керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів з юрисдикцією на всій території України, їх заступники тощо підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності. Кількість тих, хто підлягає бронюванню, має становити 50% від числа військовозобов’язаних.

Для органів місцевого самоврядування. Військовозобов’язані, які обіймають посади 1-4 категорії, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності. Кількість тих, хто підлягає бронюванню, має становити 50% від числа військовозобов’язаних.

Для підприємств, установ та організацій з мобілізаційними завданнями. Списки подаються з обґрунтуванням, у якому зазначається інформація про облікові дані військовозобов’язаних. Керівники таких підприємств, а також працівники паливно-енергетичного комплексу (перелік встановлює Міненерго) мають бути заброньовані незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.

Кількість тих, хто підлягає бронюванню, має становити 50% від числа військовозобов’язаних. Але у разі обґрунтованої потреби може перевищувати 50%. А до підприємств ПЕК не застосовується це обмеження.

Орган, який встановив мобілізаційне завдання, перевіряє списки та у термін не більше 5 робочих днів подає його на погодження до Генштабу ЗСУ (СБУ, Служба зовнішньої розвідки).

Для підприємств, які постачають продукцію для ЗСУ та інших військових формувань. Списки подаються до центральних органів, які керують ЗСУ, іншими формуваннями, СБУ чи до Мінстратегпрому. В обґрунтуванні зазначаються дані про виробництво товарів, виконання робіт чи надання послуг з обліковими даними військовозобов’язаних.

Керівники таких підприємств та їх заступники, а також працівники підприємств, установ та організацій ПЕК підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності. Кількість тих, хто підлягає бронюванню, має становити 50% від числа військовозобов’язаних (на ПЕК обмеження не поширюється). Якщо є обґрунтована потреба, можна забронювати понад 50%. Перевірені списки передаються на погодження з військовими у строк не більше ніж 5 робочих днів.

Для критично важливих підприємств. Списки подаються до обласних військових адміністрацій. Керівники таких підприємств, їх заступники, а також працівники підприємств ПЕК (згідно з переліком Міненерго), а також працівники спеціалізованих установ ООН, донорських установ, виконавці міжнародної технічної допомоги, міжнародних організацій, міжнародних та українських гуманітарних організацій підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.

Кількість тих, хто підлягає бронюванню, має становити 50% від числа військовозобов’язаних на підприємстві. У разі обґрунтованої потреби можуть бронювати понад 50%. Перевірені списки подаються на погодження з військовими упродовж 5 робочих днів.

Генштаб ЗСУ (СБУ, Служба зовнішньої розвідки) погоджують списки у строк не більше 10 робочих днів та подають їх Мінекономіки, яке ухвалює остаточне рішення про бронювання протягом 5 робочих днів. Таким чином, від подання списків, наприклад підприємством, до фінального рішення має пройти не більше 20 робочих днів.

При цьому вказання у рішенні Мінекономіки неправильних ПІБ, року народження, військово-облікової спеціальності, найменування та місцезнаходження органу чи підприємства, коду ЄДРПОУ може бути підставою для відмови від броні.

Як підтвердити наявність броні та в яких випадках її анулюють

Мінекономіки направляє рішення про бронювання органам влади, які подавали списки, а також Генштабу ЗСУ (СБУ, Служба зовнішньої розвідки). Протягом 3 днів військові повідомляють відповідні ТЦК.

Орган державної влади або підприємство видає працівнику виписку, засвідчену підписом керівника та печаткою (за наявності). Цей документ підтверджує надання відстрочки. Витяг видається під розпис.

Після цього протягом 5 днів з дня видачі виписки повідомлення про броню надсилається до ТЦК для зарахування такого військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік. ТЦК зобов’язаний поставити спеціальний облік терміном не більше 5 робочих днів.

Надана бронь анулюється, якщо:

минув термін дії

завершено виконання мобілізаційного завдання

завершено виробництво товарів (робіт та послуг) для військових

підприємство втратило статус критично важливого

орган влади, місцевого самоврядування, підприємство чи компанія ліквідовано

військовозобов’язаний звільнився

Анулювання проводиться рішенням Мінекономіки на підставі документів, які подають органи влади чи підприємства. Після такого рішення у військовозобов’язаного протягом 5 днів мають вилучити витяг про броню, а також повідомити ТЦК.

Які підприємства відносяться до критично важливих

Критично важливим для економіки чи життєдіяльності населення підприємство є, якщо він відповідає кільком критеріям.

Податки. Загальна сума сплачених платежів до державного та місцевих бюджетів (крім митних платежів) та сума ЄСВ має перевищувати 1,5 млн євро на рік.

Валютні надходження. Сума, крім кредитів та позичок, за звітний податковий рік має перевищувати 32 млн євро.

Значення. Підприємства повинні мати стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Такі підприємства вказані у переліку, затвердженому постановою Кабміну від 4 березня 2015 р. № 83. Крім того, до критичних можуть віднести підприємства, які є важливими для територіальних громад. Такі критерії встановлюються з урахуванням потреб цих громад.

Відсутність боргів. Не має бути заборгованостей зі сплати ЄСВ, що підтверджується відповідною довідкою чи випискою з інформаційної системи органів податкової служби.

Висока зарплата. Розмір середньої заробітної плати на підприємстві за останній календарний квартал має бути не нижчим за середню заробітну плату в регіоні за IV квартал 2021 року (відповідно до даних Держстату).

Ще один критерій – резидентство у “Дія Сіті”.

До критично важливих також відносять спеціалізовані установи ООН, закордонні дипломатичні установи України, представництва донорських установ, виконавці проектів міжнародної технічної допомоги, представництва міжнародних організацій, міжнародні та українські гуманітарні організації.

Хто і чому не підлягає бронюванню

Є дві категорії, які не підлягають бронюванню, навіть якщо працюють на вищезгаданих важливих підприємствах. Це передбачено законодавством України та наказами вищого військового керівництва.

Зокрема, не можуть бути заброньовані ті, хто має право на відстрочку від мобілізації згідно зі ст. 23 закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Тобто особи з інвалідністю, багатодітні батьки, батьки-одиначки, батьки, які виховують дитину з інвалідністю, нардепи, студенти, працівники сфери освіти тощо.

Крім того, є окремий лист Міноборони, в якому зазначено, що згідно з рішенням головнокомандувача ЗСУ, Міністерство економіки не повинно бронювати військовозобов’язаних із дефіцитними військово-обліковими спеціальностями.

Для рядових, сержантів та старшин список є обширним. Це ракетні спеціальності, снайпери, танкісти, спеціальності бойових машин та БТР, артилеристи, сапери, льотчики, оператори БПЛА, ремонтні спеціальності, водолази, зв’язківці тощо.

Для офіцерів – за групами військово-облікових спеціальностей. Зокрема, бойове застосування механізованих, танкових, десантно-штурмових військ та морської піхоти, ракетних військ, артилерії, авіації, морських сил, Сил спеціальних операцій, розвідка, інженерні війська та інші.