Пінг-понг між Центральною виборчою комісією і Верховним Судом щодо встановлення підсумків голосування на Надвірнянському виборчому окрузі №87 продовжується.
Суперники намагаються вразити одне одного гострими ударами, а м’ячі сторонам подають групи підтримки обох чільних кандидатів у народні депутати – Василя Вірастюка від партії влади “Слуга народу” і Олександра Шевченка, співвласника курорту “Буковель”, представника партії “За Майбутнє”.
Війна рішень між ЦВК і Верховним Судом триває.
У ніч проти неділі, 23 травня, розглянувши скаргу адвокатів Шевченка, Верховний Суд скасував протокол Центрвиборчкому від 19 травня, яким Вірастюка визнано переможцем виборів. Протиправним суд назвав також невизнання ЦВК результатів голосування на шести дільницях округу, де зникли понад 3 тисячі бюлетенів, – саме там, де перемагав Шевченко. При тому ВС зобов’язав Центрвиборчком встановити остаточні результати виборів, пише Depo.
На думку адвокатів Шевченка, це має означати призначення комісією повторного голосування на тихому прикарпатському окрузі, який раптом став скандальним. Але у Центрвиборчкомі вважають інакше: згадане рішення ВС комісія уже оскаржила до Великої Палати Верховного Суду.
Це не перше рішення високої судової інстанції щодо ситуації на цих довиборах, як не перше і скасування судом рішень ЦВК. 1 травня Верховний Суд уже зобов’язував ЦВК встановити результати голосування по 87-му округу і визнавав протиправними дії комісії щодо встановлення результатів виборів, а також скасував протокол ЦВК від 22 квітня про результати виборів у цьому окрузі (за версією ЦВК, переміг Вірастюк).
Між тим, 28 квітня, колегія суддів Касаційного адмінсуду ВС відмовила у задоволенні позову кандидата в народні депутати Шевченка і визнала правомірним рішення ЦВК зі встановлення результатів виборів.
Нарешті, цими вихідними у Верховному Суді дійшли висновку, що “встановлення результатів виборів у цій справі у спосіб визнання недійсним голосування на шести виборчих дільницях без урахування відомостей про результати голосування на цих дільницях є таким, що свідчить про неврахування голосів усіх виборців”, бо “ЦВК не усунула сумніву в перемозі будь-якого кандидата в народні депутати у розумінні чесних, прозорих виборів з огляду на попередню відсутність певної кількості бюлетенів (504 одиниць) з урахуванням незначної різниці голосів кандидатів. Крім того, спірні пункти рішення відповідача, якими усунуто з етапу встановлення результатів голосування голоси 3189 осіб, які проживають на зазначених спірних дільницях, у зв’язку з цим викликають сумнів у їхній спроможності відображати реальне волевиявлення виборців”.
Справа принципу для Банкової
Нагадаємо, 28 березня у виборчому окрузі №87 на Івано-Франківщині відбулися проміжні вибори народного депутата. Балотувалися 14 кандидатів. 4 квітня на сайті ЦВК з’явилися дані про 100% підрахованих протоколів з дільниць, за якими переміг “слуга народу” Василь Вірастюк. Його 22 квітня ЦВК і оголосила переможцем.
Але далі, як ішлося вище, включився Верховний Суд – почався і досі триває політико-юридичний пінг-понг. Після голосування поліція заводила 17 проваджень щодо можливих порушень під час виборів. А Шевченко, чия кампанія теж, на думку спостерігачів, не може вважатися бездоганною, обіцяв не здаватися і оскаржувати порушення, які фіксувала його команда, в судах. Власне, так і робить, причому не без успіху, заблокувавши підбиття підсумків виборів.
Чому ж ЦВК так наполегливо повторює ім’я переможця, ігноруючи вимоги суддів? Чи не тому, що говоримо “Вірастюк”, а маємо на увазі “Банкова”? Не з доброго ж дива президент напередодні голосування, 26 березня, провів онлайн-нараду щодо перебігу вакцинації проти COVID-19, залучивши до неї такого “відомого фахівця із питань медицини”, як пан Вірастюк. Це було розцінено спостерігачами як передвиборчу агітацію.
А 20 квітня на пресконференції Зеленський без зайвих комплексів заявив: “Я впевнений, що ЦВК діяла згідно з українським законодавством, я впевнений, що Василь Вірастюк переміг у цьому регіоні… Це не якийсь там маленький бізнесменчик, це наша гордість – Василь Вірастюк… Впевнений, що за нього голосували. До нього немає питань, чиста людина…”. Понад те, там же Зеленський вдався до публічного прямого випаду на адресу кандидата від “За Майбутнє”: “…приїхали з паном Шевченком на дільницю 200 людей зі зброєю, в спортивних костюмах. Це громадяни України, але це не суспільство. Суспільство обрало Вірастюка, а працювати дільниці не давали саме ці молодчики”, – сказав він.
Із цих заяв, які можна сприйняти як пряму вказівку ЦВК, випливає висновок: програш кандидата від влади завдав би дошкульного і помітного усім удару по іміджу непереможної політсили, якою не так давно, ще станом на 2019 рік, вважали себе лідери партії “Слуга народу”. І питання принципу для Банкової зараз “дотиснути” цю тему і таки завести Вірастюка “за руку” до зали парламенту, хай і за допомогою судових рішень.
Та із останніми виникла неочікувана зупинка: Верховний Суд заплющив очі на побажання глави держави і навіть після того, як “головний палець країни” ясно сказав на “переможця”, продовжує демонструвати нетрадиційну для вітчизняної судової системи (у всі часи уважної до побажань влади) принциповість. Деякі спостерігачі нагадують, що лише за останні тижні Верховний Суд не тільки одне за іншим скасував рішення ЦВК, а визнав незаконним один з указів Володимира Зеленського і почав розгляд низки справ, де позивачі оскаржують укази президента. І чого чекати Банковій від цього суду, достеменно невідомо.
Зливати своїх – не по пацанськи?
Процес визначення того, хто в хаті хазяїн може затягнутися, у нього як у вир уже втягнуто долю прикарпатських виборів. Звичайно, ВС зрештою може таки змінити позицію і “освятити” вручення депутатського мандату Вірастюку. Тим більше, якщо за “сигналом” президента правоохоронці активніше розслідуватимуть візити на дільниці округу “людей у спортивних костюмах”.
Та не виключено, що суддівська фронда ще пручатиметься і раз-по-раз своїми рішеннями нагадуватиме “зеленій” команді, що й “старі обличчя”, які уособлюють глибинну владу в нашій країні і які мало змінюються під зовнішніми впливами, ще не сказали своє останнє слово. Якщо ситуація не вирішиться однозначною перемогою якоїсь зі сторін прихованого чи вірогідного конфлікту або хоча б перемир’ям, можна буде говорити про віддалені наслідки не лише для судової системи країни, а й для політичної.
А просто зараз ситуація з визначенням переможця по округу №87 заходить у глухий кут, коли й м’ячик для пінг-понгу вже не потрібен, бо суперники розмахують ракетками просто за інерцією. Компромісом тут могло б стати оголошення повторних виборів на Надвірнянському окрузі через неможливість встановити результати березневого голосування. А одночасно почати слідство щодо фактів, про які говорив президент – щоб нова кампанія пройшла прозоро і хоча б без кричущих порушень законодавства. Та замість цього Банкова і дуже уважна до її думок ЦВК погіршують ситуацію і для себе, псуючи імідж перед зарубіжними партнерами, і виставляють раніше всіми шанованого Василя Вірастюка на загальне посміховисько. І при цьому вважають, що чинять як “правильні хлопці”.
Щоправда, “слуги” можуть виключити зі свого кола тих, хто правильним хлопцем не є. Або бути ним перестав (бо відкрив рота на своїх же). Днями так сталося з відомим “лукашенколюбом” нардепом Євгенієм Шевченком. Чи от згадаємо про відкрите Офісом генпрокурора провадження за кнопкодавство проти нардепа Владіслава Поляка з групи “Довіра”. При цьому “слуги”, які були одними з перших кнопкодавів у цій Раді, Сергій Литвиненко і Олена Копанчук, відбулися за такі ж дії просто вибаченнями. Тому що ті, хто демонструє вірність команді, хай і припускаються численних проколів і є подразниками для суспільства, як-от Тищенко, – залишаються у колі “своїх”.
