Святкування Дня прапора було встановлено на загальнодержавному рівні 23 серпня 2004 року, указом другого Президента України Леоніда Кучми.

 

Третій Президент України Віктор Ющенко доповнив указ попередника, заснувавши підняття Прапора України у День Державного прапора України і під час інших державних свят та проведення загальнодержавних заходів.

 

Варто зауважити, що до цього часу День Державного прапора України відзначали лише у Києві на муніципальному рівні. Подію відзначали 24 липня, адже саме цього дня, 1990 року, над столичною мерією здійняли синьо-жовтий стяг.

 

Щодо дати 23 серпня, то за офіційною версією, саме у це день 1991 року – після провалу путчу у Москві – низка народних депутатів внесли до сесійного залу українського парламенту прапор України.

 

Освячення прапора було проведено священник УАПЦ Петром Бойком. Саме з цією подією пов’язаний указ Леоніда Кучми. Про це й день написано також картину на стіні українського парламенту, а прапор збережено як реліквію під склом у музеї Верховної Ради України.

 

Та за іншими даними – зокрема зі слів очевидців цієї події, архівного відео та стенограми позачергового засідання ВР – синьо-жовтий прапор внесли до парламенту 24 серпня 1991 року.

 

“Шановні колеги! Я хочу запропонувати невеличке доповнення. Мені сказали, що на вулиці є той прапор, з яким українці стояли на барикадах біля Верховної Ради Росії. Я прошу, щоб саме цей прапор був встановлений у нашому залі. І ще я пропоную, щоб до того, коли приймемо рішення про національну символіку, про національний прапор, наш прапор був піднятий над куполом верховної Ради”, – сказав 24 серпня 1991 року у парламенті В’ячеслав Чорновіл.

 

А вже трохи більше ніж за тиждень, 4 вересня 1991 року, український стяг почав майоріти над Верховною Радою.

 

Ще через два тижні – 18 вересня 1991 року – Президія Верховної Ради України своєю Постановою “Про прапор України” фактично надала синьо-жовтому стягу статус офіційного прапора країни. Відтоді під цим прапором зустрічають іноземних гостей, складають присягу, працюють посольства України тощо.

 

Перше поєднання синього та жовтого кольору стяга датується 1256 роком – роком заснування міста Львів. Гербом Львова став золотий лев на синьому полотні.

 

Аналогічне поєднання кольорів можна побачити на прапорах, значках, гербах і нагородах часів козацтва, особливо починаючи з XVIII століття. Часто у запорожців були сині прапори, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих або ж козаків.

 

Вважається, що сучасні кольори прапора як державного символу України з’явилися під час правління гетьмана Івана Мазепи, якому шведський король дозволив використовувати в символіці кольори прапора Швеції. Ось чому прапор України схожий на шведський. Під таким прапором Мазепа бився з Петром I у Полтавській битві.

 

Під час хвилі європейських революцій 1848 року, названої “Весна народів”, синьо-жовтий стяг утвердився вже як прапор українського народу. Тоді, у червні 1848-го, таке знамено вперше підняли над ратушею у Львові.

 

На Наддніпрянщину, яка була в складі Російської імперії, синьо-жовтий прапор як символ української національної боротьби прийшов після подій революції 1905–1907 років.

 

Через десятиріччя, у 1917-му, він став офіційним стягом української державності. Під синьо-жовтими прапорами відбувалися маніфестації українців. З ними українські воїни 100 років тому вирушали в бій. У квітні 1918-го синьо-жовті прапори підняли над кораблями Чорноморського флоту у Севастополі.

 

Після втрати незалежної Української держави синьо-жовтий прапор залишався символом національної боротьби та спроб відновити державність у різних регіонах України.

 

Та навіть у радянські часи українці здійснювали спроби здійняти національний прапор. Так, 1 травня 1966 року над будинком Київського інституту народного господарства у Києві (нині Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана) замість червоного прапора зранку височів синьо-жовтий. Студент Георгій Москаленко та робітник Віктор Кукса, які це зробили, планували викликати неабиякий резонанс – прапор мали побачити студенти і робітники заводу “Більшовик”, що зранку збиратимуться в колони на першотравневу демонстрацію. Через 9 місяців КГБ знайшли Москаленка та Кукса, засудивши їх до трьох та двох років таборів суворого режиму відповідно.

 

22 січня 1973 року у Чорткові на Тернопільщині Володимир Мармус із вісьмома товаришами вивісив 4 національні прапори.

 

26 квітня 1989 року у Львові під українським прапором відбувся мітинг пам’яті жертв Чорнобильської трагедії, а 22 травня того ж року – Шевченківське свято в Києві.

 

У новітні часи національний синьо-жовтий прапор уперше офіційно замайорів на ратуші міста Стрий 14 березня 1990 року. 23 березня 1990 року він з’явився над Тернопільською міськрадою; 3 квітня – над Львівською ратушею; 24 липня – урочисто піднятий над Київською міською радою.