Батько художньої гімнастки Марії Височанської, яка представляє збірну України на Олімпійських іграх-2024, військовий Олег Височанський зміг приїхати з фронту на виступ доньки в Париж.

Марія Височанська — капітанка команди в групових вправах. Разом з партнерками по команді — Діаною Баєвою, Аліною Мельник, Валерією Переметою та Кірою Ширикіною — вони посіли на Олімпіаді третє місце у кваліфікації та впевнено пробилися до фіналу групового багатоборства.

Для Марії це буде вже другий поспіль олімпійський фінал у карʼєрі: після Токіо-2020.

За її словами, виступ подарував гімнасткам “надзвичайні емоції”, але найбільше її розчулила присутність на арені родини.

“Я так плакала, ви собі не уявляєте, бо тата не мали відпустити. Після виступу я їх знайшла, побачила — і тато з мамою мені махали. Чесно, я навіть не очікувала, що може бути таке. Чудеса бувають, вони стаються з нами — головне, в них вірити”, — розповіла вона.

Саме батько був першим, кому Височанська зателефонувала, коли збірна виборола олімпійську ліцензію на чемпіонаті світу у Валенсії.

Батько спортсменки воює від початку російсько-української війни й, зокрема, захищав Донецький аеропорт. З початком повномасштабного вторгнення “кіборг” Олег Височанський знову повернувся на фронт, попри те, що в минулі роки мав серйозне поранення.

На минулих Іграх у Токіо ніхто з рідних не зміг приїхати на виступ Марії через ковідні обмеження, але цього разу батька відпустили у відпустку, хоча до останнього він не знав, чи вдасться приїхати.

Як розповіла мати гімнастки Ірина Височанська, її чоловік з фронту на попутках добрався до Києва, звідти — до Львова, а вона в цей час купувала всі квитки до Парижа, які лишилися. Летіли в грозу, з блискавками, але успішно дісталися й не спізнилися.

“Коли Маруся була маленька, вона казала: “Я буду олімпійською чемпіонкою”. Тому щоб побачити доньку на її омріяній Олімпіаді, ще минулого року запланував відпустку на серпень. Але то війна, є обставини, логістика складна. Залежало ще від командира: чи відпустить, чи зрозуміє. Але це не так важливо для мене, як для моєї дитини, бо я їй обіцяв, що зможу, що приїду. Я зміг. Я щасливий”, — розповів Олег Височанський.

Також він підкреслив, що спорт навіть під час війни є важливим і це українська пропаганда.

“Сподівався, що вони добре виступлять, але щоб так добре! Дівчата демонструють, що навіть коли війна, ми можемо мати успіхи найвищого ґатунку. Ну, і воюємо ми за майбутнє наших дітей, нашої держави. Чи важливий спорт зараз? Звичайно. Ми за те й воюємо, щоб наші діти могли здобувати освіту, займатися спортом і жити повноцінним життям. Це наша українська пропаганда: що ми сильні, що можемо перемагати як ка*пів на фронті, так і порядних людей у чесному спортивному бою”, — наголосив військовий.