Військовослужбовець Юрій Максимчук на позивний Гуцул родом із села Бистриця Надвірнянського району, що на Івано-Франківщині.

На фронт чоловік пішов добровольцем у травні 2022 року. Вступив до лав 36 окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. Менш як за рік служби Юрій отримав звання молодшого сержанта. Згодом став командиром відділення та командиром бойової машини.
Боєць загинув 5 червня 2023 під час виконання бойового завдання на Запоріжжі. Спогадами про Юрія Максимчука із Суспільним поділилися його батьки, однокласники та друзі.

"Юра дуже хотів в армію, йому подобалася військова форма"

Юра — єдиний полеглий воїн у селі, розповідає його мама Тетяна Максимчук. Жінка пригадує: до повномасштабного вторгнення син був на заробітках в Росії. Коли почалася війна, Юрій чотири доби добирався додому з країни-агресора, щоб стати на захист України.

"Їх через Литву та Польщу везли. Я просила, щоб син залишився за кордоном, а він не схотів. Приїхав і пішов добровольцем", — говорить Тетяна Максимчук.

9 травня 2022 року Юрій Максимчук почав проходити військовий вишкіл у Львові. Зі слів матері, раніше військового досвіду у нього не було. До початку війни Юрій намагався потрапити в армію, проте йому відмовляли. І тільки після повномасштабного вторгнення росіян чоловікові вдалося долучитися до Сил оборони України.

"Юра дуже хотів в армію, йому подобалася військова форма, і так і пішов. Його забрали. Перший раз він був під Бахмутом, потім їх перекинули в Авдіївку", — розповідає Тетяна Максимчук.

Мати пригадує: коли Юрій був на фронті, вони часто спілкувалися, хоча він ніколи не розповідав подробиць. Про те, що син отримав уламкове поранення, рідні дізналися лише тоді, коли він приїхав додому.

"Вперше, коли він приїхав, — був поранений. Уламок потрапив у руку. Лікарі його так і не витягнули. Він пішов достроково, ще мав бути тут, але швидше поїхав. Сказав, що не залишить своїх побратимів", — говорить жінка.

Після цього, каже матір, син став командиром відділення.

Лідер серед футболістів

Юрій Максимчук навчався у Бистрицькому ліцеї Надвірнянського району. Вчителі згадують хлопця, як сміливого та допитливого учня.

"Він сидів на останній парті. Юра був чемним, ввічливим і допитливим. Він не був імпульсивним, а таким спокійним і врівноваженим. Ця мужність й патріотизм "сиділи" в ньому всередині, бо він пішов нас захищати й віддав своє життя за нас", — говорить вчителька Марія Яремчук.

Ярослав Мельник викладав у Юрія в школі фізкультуру, згодом з ним потоваришував. За його словами, Юрій Максимчук був одним з ініціаторів створення місцевої футбольної команди.

"Ми з Юрієм і багато наших товаришів зібралися, коли створювали команду, яка називається "Лісоруб Бистриця". Юрій був одним з лідерів місцевих футболістів. Ми брали участь у чемпіонаті району з футболу, де неодноразово посідали призові місця", — розповідає Ярослав Мельник.