Судячи з допису, поранення Ігор Насалик отримав на початку квітня.

 

 

"Мій коханий с перших днів записався в ЗСУ й поїхав в найгарячішу зону війни.. В листопаді йому виповниться 60... Я не зупиняла, він не міг інакше, бо відданий своій Батьківщині, не на словах. Потім  були безсонні ночі, мокрі подушки й нескінчений страх... Я постійно прокручувала в голові його останню телефонну розмову-наставлення з дітьми, його прохання дбати про мене... На мене він поклав відповідальність за збереження життя синів...  

 

 

За весь цей час ми намагались допомагати всім, хто потребував цього. Багато разів чули слова подяки, багато разів дякували самі... Сьогодні мій молодшій безкоштовно ремонтує машини ЗСУ на власній станції зі своїми однодумцями, його подруга чистить картоплю в ресторані, що готує для військових, старший віддав улюблене авто нашим армійцям  та створював безпечні маршрути для тих, хто виїжджав з небезпечного Києва.  

 

 

А я… я дочекалась свого коханого, який тепер прикутий до ліжка… третій тиждень… але, що найважливіше, живого… Він страждав.. але не через біль.. а через те, що змушений бути в госпіталі, в той час коли його побратими б’ють орків... Казав мені, що ще місяць і знову в бій... Але попереду довге одужання й повернення здібності ходити.. Все одно,  я вдячна Богові за те, що він повернув мені його нехай і покаліченим... Моя душа плаче й болить за кожного загиблого, кожному – Вічна Шана й Вічна Пам’ять! Я обіймаю кожного, і сумую з кожним, хто втратив близьку людину на цій жахливій та несправедливій війні. Я щиро дякую кожному бійцю ЗСУ, кожному патріоту України, який робить все посильне для Перемоги над ворогом!", — написала Гюзель Насалик.