В Івано-Франківську під час сесії міської ради затвердили програму охорони культурної спадщини Івано-Франківської міської територіальної громади на 2022-2024 роки.

Серед них є пропозиція “Реставрації цегляної стіни бастіону на провулку Фортечному”, яка зараз дуже на часі, пише “Галицький кореспондент” з посиланням на “Побудовано“.

Архітектор Ігор Панчишин переконує, що внаслідок помилок при проведенні ремонту провулку у 2016-2017 роках кладка стіни в останні роки почала інтенсивно руйнуватись.

За його словами, цьому є пояснення, а от виправлення цієї ситуації тепер (якщо говорити про справжню реставрацію) потребуватиме певних значних зусиль.

Виявляється кладка тієї частини стіни, що перебуває під землею збереглась в далеко ліпшому стані ніж та, що доступна огляду. А характер вийнятого ґрунту натякає на штучність його створення і використання як “земляного замка” від підшкірних вод.

“Наявність хідника з цегляної кладки на глибині може свідчити і про існування вулиці в підніжжі бастіону і може навіть бути наступною нижньою платформою фортеці. Головний висновок щодо кладки стіні – це те, що гідроізолюючий прошарок існував і також “вільнодихаюча” поверхня хідника з каменю ріняку і плит піщаника на глиняній підложці пропускала всі ливневі води і не давала їм нищити стіну. Натомість сучасне щільне замурування хідника гранітним бруком і на цементно-піщаному розчині та ще й впритул до цегляної поверхні стіни і створили ситуацію, коли вода, стікаючи вниз по стіні, не має куди подітись і просто всмоктується вже пористою структурою старої цегли, створюючи прогресуючі “видри”, – пояснює архітектор.

Перебування такої цегли у відкритій атмосфері і підлягання змінам температур (а ще в доповнення тією пригодою з її миттям перед морозами), а також ін’єктування новостворених каверн в кладці зв’язуючими розчинами на цементі – прямий спосіб знищення цегли.

За словами архітектора, окрім усього, аналізуючи давніші фото, і з довготривалих спостережень помітно, що відбулась зміна профілів вулички з т.зв. “готичного профілю” (з заглибленим рівчаком вздовж тротуару-відмостки при цоколях) на звичний плоский і з явним підняттям рівня вздовж цоколів кварталу.

“Очевидно також що не проведене необхідне горизонтальне планування ділянки від будинку №3 й аж до вулиці Новгородської (тепер Гузара). Словом, термінове порятування стіни, певним чином зневаженої в ході попереднього ремонту, таки дійсно необхідне, але щоби це тепер називалось таки “Реставрацією” треба провести цілий комплекс дослідних, протиаварійних і реконструктивних робіт на провулку. Можна навіть (вже в процесі) розглянути версію розкриття і музеєфікації власне всього профілю провулку”, – говорить Ігор Панчишин.