Коломийську гімназію №10 на Івано-Франківщині, яка одна із перших в Україні почала приймати на навчання дітей із інвалідністю, хочуть закрити.

Зараз тут функціонує найбільша кількість інклюзивних класів у місті.

Освітня реформа, за словами міського голови Коломиї, впроваджується задля економії коштів.

Батьки та вчителі проти такої ідеї влади. Зараз у гімназії здобувають освіту 300 учнів з 1 по 9 класи. Згодом їх об’єднають з іншим ліцеєм.

«Ми категорично проти закриття закладу. Якщо нас не почують — ми розпочнемо голодування», — із такими вимогами до місцевої влади звернулися вчителі та батьки учнів 10-ї гімназії.

Серед них мама дитини з аутизмом Леся Олексюк.

«Перевести цю дитину в іншу школу — це як зламати систему. Ми не можемо собі такого дозволити. У нас важко проходила адаптація, дуже важко. Пішло близько року, щоб він познайомився з дітьми, зі вчителями. На його соціалізацію, — щоб сина кінець-кінцем посадити за парту. У школі нас навчили читати, писати. Розумієте, моя дитина, я вже казала, ходить винятково пішки. Тобто ми йдемо, скажімо, до школи пів години. А нам пропонують йти ще годину часу до школи. Він не буде ходити», — каже жінка.

У Гімназії навчається 300 учнів, 8 із них — у інклюзивній формі. З особливими дітками тут окрім класного керівника працюють асистенти вчителя. Одна з них — Наталія Тищенко. Вона доглядає за найважчим хлопчиком.

«Ті надбання, які ми здобували протягом 3-х років: по-перше ця дитина читає, пише, рахує. Оці колосальні досягнення ми можемо просто втратити. А як ми можемо втратити? Він може замкнутися. Він не буде писати, він буде некерований. А для цих дітей, для цього діагнозу це допускається. І він буде агресивний, він буде несоціалізований. Це найбільша біда, зрештою, буде, як для мами, так і для цієї дитини».

Заповненість класів 10-ї гімназії найнижча у місті і складає від 17 до 28 учнів.

Начальник Коломийського управління освіти Любомир Бордун розповідає, що при цьому витрати з міського бюджету – чи ненайбільші.

Тому задля економії грошей доведеться об’єднати два заклади. У подальшому в приміщенні гімназії повинні навчатися діти початкових класів ліцею.

«Середня по місту вартість навчання — 21-22 тисячі. Найменша вартість навчання у 9-му ліцеї – це 17 тисяч. Найбільша вартість на сьогодні — це 10-та гімназія — 25 тисяч гривень державі і міському бюджету якраз обходиться навчання 1 учня. Це залежить від кількості учнів, енергоносіїв, якими опалюється школа і тижневого завантаження, тобто зарплати вчителів», — каже Любомир Бордун.

За словами голови коломийської громади Богдана Станіславського, жоден учитель гімназії не залишиться без роботи.

«Це питання адміністрування. Тобто об’єднати дві школи, тому що йдуть зараз реформи. Ліцей має мати початкову школу і гімназію, і вищу школу. Тому є питання, щоби було об’єднано. Тим більше, що директор цієї гімназії іде на пенсію вже. Вона закінчує цей рік і працювати більше не буде. Тобто є побоювання, як у батьків, так і у вчителів, але їхні права не будуть порушені. Тому що діти будуть доучуватися у цій школі», — каже Станіславський.

Для того, щоб зберегти заклад, педагогічний колектив підготував власну стратегію розвитку гімназії.

За проектом, її хочуть реформувати в українсько-польську школу.

Свої напрацювання вчителі подали на розгляд комісії, яку влада зініціювала для вирішення подальшої долі гімназії.

Проте остаточне рішення прийматимуть депутати у травні під час засідання сесії міської ради.

Батьки ж обіцяють, якщо їх не почують, — вдаватимуться до акцій протесту.