За словами експертів, той факт, що понад 20 депутатів «Слуги народу», після тривалого та показового конфлікту між Зеленським та Разумковим, виявили бажання вступити в об'єднання останнього, яскраво свідчить про розкол у партії влади.

Ексголова Верховної Ради Дмитро Разумков 8 листопада оприлюднив список депутатів, які увійдуть до створеного ним міжфракційного об’єднання (МФО) під назвою «Розумна політика».

До МФО Разумкова, крім нього самого, увійшов 21 депутат від «Слуги народу», двоє членів «Батьківщини» та один позафракційний. Звернення про створення нового депутатського об'єднання вже перебуває на розгляді керівництва парламенту. Наступного пленарного тижня (з 15 листопада) головуючий на засіданні Верховної Ради має офіційно оголосити про створення «Розумної політики», повідомив Дмитро Разумков. За його словами, метою створеного ним МФО є «координація зусиль для розбудови України як правової держави з високим економічним потенціалом».

Саме по собі міжфракційне об'єднання депутатів немає такої політичної ваги у парламенті, як, наприклад, фракція чи депутатська група. Як правило, депутатське об'єднання створюють народні обранці, що належать до різних політичних сил, але сповідують спільні цінності – гуманістичні, релігійні, економічні тощо.

Наприклад, протягом тривалого часу в парламенті працює депутатське об'єднання «Рівні можливості», метою якого є просування ідей гендерної рівності в різних сферах суспільно-політичного життя. Ще одне об'єднання, куди увійшли представники різних політичних сил, – «Гуманна країна» – просуває ідеї щодо захисту тварин. Не зайвим буде згадати і про об'єднання депутатів «За конфесійний мир в Україні», співголовами якого стали «депутат-слуга» Олександр Качура та позафракційний Вадим Новинський.

Загалом, як порахували в ГО «Опора», станом на початок 2021 року у Верховній Раді функціонувало 96 міжфракційних депутатських об’єднань. Тому, на перший погляд, в тому, що у парламенті з'явилося ще одне об'єднання, немає нічого екстраординарного.

Утім, у випадку з Разумковим – все не так просто, кажуть політологи.

«Проєкт Разумоква, а лекала –«​Слуги народу»

У ситуації з Разумковим може йтися про старт політичних перегонів, вважає політолог Володимир Фесенко.

«Разумкову потрібен формальний парламентський суб'єкт для посилення свого статусу і для демонстрації того, що у нього є прихильники в парламенті», – каже політолог.

Що ж стосується безпосереднього складу МФО «Розумна політика», то Фесенко акцентує увагу на відсутності спільної ідеології у членів депутатського об'єднання Разумкова.

«На мій погляд, проблема в тому, що вже на старті, як це не парадоксально, Разумков повторює помилки, які були при створенні «Слуги народу». В цьому об'єднанні люди з різними ідеологічними поглядами, такі як Дмитрук (Артем Дмитрук, народний депутат «Слуги народу» – ред.)з проросійськими поглядами і люди з достатньо реформаторськими поглядами, проєвропейськими, як Мокан (Василь Мокан, народний депутат «Слуги народу» – ред.) Ця ідеологічна еклектика може стати проблемою, як вона стала для самих слуг народу. Що з цього вийде – питання відкрите», – каже Фесенко.

«Разумков бере лекала партії «Слуга народу», але шитиме свій проєкт», –говорить політолог Микола Давидюк.

Слад «Розумної політики»

Наразі до МФО Разумкова входить 25 депутатів. Більшість із них – чинні депутати «Слуги народу»: Володимир Козак, Василь Мокан, Роман Соха, Неллі Яковлєва, Оксана Дмитрієва, Дмитро Микиша, Валерій Божик, Дмитро Микиша, Дарія Володіна, Артем Дмитрук, Ольга Саладуха, Олександр Бакумов, Олег Воронько, Ольга Коваль, Роман Бабій, Михайло Новіков, Аліна Загоруйко, Костянтин Касай, Дмитро Гурін, Михайло Крячко, Євген Петруняк, Іван Юнаков. Двоє – з «Батьківщини»: Андрій Ніколаєнко та Володимир Кабаченко. І позафракційна Людмиа Буймістер, яка ще донедавна була у складі провладної фракції, але через неголосування за так званий «антиолігархічний» закон, Буймістер вигнали з фракції.

Своє бажання приєднатися до МФО «Розумна політика» Буймістер пояснює «очевидним вибором». Каже, що за два з половиною роки в неї накопичилося багато напрацювань, які вона не змогла реалізувати у «Слузі народу» і сподівається це зробити через нове депутатське об'єднання.

«Природнім чином, професійні фахові люди притягуються з урахуванням того, що таких людей у владі дуже мало, то мій вибір був очевидним», – сказала Буймістер у коментарі Радіо Свобода.

Як тільки стало відомо, що Разумков формує МФО, у «Слузі народу» заявили, що депутати, які хочуть вступити в міжфракційне об’єднання ексспікера, повинні будуть скласти свої мандати. Про це, зокрема сказав новоспечений заступник голови провдадної фракції Андрій Мотовиловець.

Проте, наразі, кажуть депутати «Слуги народу», які виявили бажання вступити в об'єднання Разумкова, застережень від керівництва фракції їм не надходило.

«Я особисто входжу у більш ніж в десять МФО», – каже «депутат-слуга» Дмитро Гурін. За його словами, у провладній фракції панує демократія.

«Я не розумію, чому, зненацька, входження до МФО може викликати такий негатив. Хтось увійшов в якесь МФО – і хтось приходить і каже «ти виходиш з фракції»? Це буде цікаво». Гурін не вірить, що «депутатів-слуг» можуть покарати за участь в об'єднанні Разумоква.

Схожу думку висловив ще один «депутат-слуга» Дмитро Микиша. Це мажоритарник з Харківщини, який також висловив бажання приєднатися до депутатського об'єднання «Розумна політика». Микиша, як і Буймістер та Гурін, не підтримував відставку Разумкова з посади спікера.

«Ми ж розуміємо, що один в полі може і воїн, але коли збирається група людей, які мислять, думають і заряджені схожими ідеями, то трошки швидше і ефективніше просувати ці законодавчі ініціативи», – пояснює Микиша свою мотивацію приєднатися до МФО Разумкова.

Страхи, що живуть в Офісі президента

"Ніхто не може забороняти депутатам входити в МФО, каже політолог Микола Давидюк. Але Офіс президента, за словами експерта, бачить у цьому всьому латентну підтримку депутатами «Слуги народу» проєкту Разумоква. «Більш того, ОП це розцінює, як старт президентської кампанії самого Разумкова, тому Банкова, ймовірно, таки примушуватиме своїх депутатів покинути це об'єднання", – припускає Давидюк.

Водночас, за словами експерта, той факт, що понад 20 депутатів «Слуги народу», після тривалого та показового конфлікту між Зеленським та Разумковим, виявили бажання вступити в об'єднання останнього, яскраво свідчить про розкол у партії влади.

Ще один крок, до якого може вдатися Банкова для нейтралізації Разумкова – позбавлення ексспікера мандата народного депутата.

Мандат: забрати неможна лишати

Наприкінці листопада «Слуга народу» анонсує великий з'їзд партії. Існує ймовірність, що саме під час цього з'їзду провладна партія спробує достроково позбавити Дмитра Разумоква мандата народного депутата. Сам Разумков каже, що це буде незаконно, проте гарантувати, що цього не станеться, він не може. В разі, якщо в Разумкова заберуть мандат, його парламентська діяльність припиниться. Принаймні у цьому скликанні.

«Про це серйозно думають, але якщо вони так зроблять, то це буде зовсім «по-бєспрєдєлу», – ділиться своїми думками з Радіо Свобода один з наближений «депутатів-слуг» до Офісу президента, який не уповноважений коментувати цю тему публічно. За словами співрозмовника, остаточного рішення щодо Разумкова на Банковій ще не ухвалили. Зокрема – через власні ризики.

Позбавлення мандата Разумкова може принести йому, як мінімум, п'ять відсотків до власного рейтингу, кажуть політологи. А коли Разумков набирає, Зеленський – втрачає, адже покищо вони обоє грають на одному електоральному полі.

За словами Володимира Фесенка, в результаті звільнення Разумкова з посади голови парламенту, Зеленський втратив близько трьох відсотків свого рейтингу, а тому навряд чи Офіс президента захоче повторити цей досвід знову.

З іншого боку, каже політолог Микола Давидюк, втрата мандата хоч і додала б Разумкову політичних балів, але це перспектива на короткий період часу. Якщо ж говорити про більш довгострокову стратегію, то для Разумкова краще лишатися депутатом і суб'єктизувати себе як лідера, зокрема через міжфракційне об'єднання.

Що стосується політичного проєкту Разумкова, то його ще треба створювати і визначатися з ідеологією, наголошують експерти.