УІНП має намір включити пошукові роботи на території Рівненської області до плану роботи та заходів на 2025 рік.

 

З огляду на те, що офіційні міжінституційні механізми щодо розв’язання проблемних питань з польською стороною в питаннях відновлення та збереження місць пам’яті вже тривалий час не діють, УІНП схиляється до рішення піти назустріч інтересам громадян Польщі та як виключення безпосередньо взяти на себе роль координатора у проведенні пошукових робіт на запит польських громадян із запрошенням польської сторони в ролі спостерігача. Тож у разі отримання від польських громадян необхідних уточнень щодо локалізації потенційних місць пошуку ми будемо старатися допомогти їм попри війну і складну економічну ситуацію, – зауважив голова інституту Антон Дробович.

 

Інститут взаємодіятиме з Державною міжвідомчою комісією з увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій і Міністерством культури та стратегічних комунікацій України, до повноважень яких належать питання видання дозволів на проведення пошукових робіт, ексгумацій та облаштування пам’ятників, пам’ятних знаків, меморіалів, а також зі спеціалізованими організаціями, які мають право на проведення таких робіт в Україні.

 

З огляду на обмежену кількість фахівців та на продовження повномасштабної війни Росії проти України, що супроводжується пошуковими та ексгумаційними роботами загиблих військових і цивільних, оперативність реалізації пошукових робіт залежатиме також від наявних ресурсів.

 

Довідка. У грудні 2020 року очільники Українського інституту національної пам’яті та Інституту національної пам’яті Республіки Польща (Instytut Pamięci Narodowej) домовились провести у січні-лютому 2021 року українсько-польські експертні консультації щодо врегулювання проблемних питань у сфері увічнення пам’яті жертв воєн та політичних репресій. У результаті тривалого листування був напрацьований проєкт регламенту групи з розгляду проблемних питань, але з 2021 року він залишається не погодженим польською стороною.

 

У червні 2022 року на рівні міністерств культури України та Польщі було підписано Меморандум про співробітництво у сфері національної пам’яті. Документ передбачив створення українсько-польської робочої групи під головуванням заступників міністрів культури, яка виконуватиме спільні домовленості щодо співробітництва держав з питань розшуку, ексгумації, поховання, відзначення, легалізації, реконструкції та правової охорони місць вшанування та поховань. Згідно з Меморандумом, до складу робочої групи повинні входити представники профільних інституцій Польщі та України, а також представники експертного середовища. Меморандум повинен був вступити в дію після припинення воєнного стану на території України. Проте питання пошуку та ексгумації поховань поляків на території України гостро підіймалося польською стороною впродовж усього часу повномасштабної війни.

 

У 2023 році Україна пішла назустріч Польщі та на виконання Меморандуму було проведено спільні українсько-польські дослідження зі встановлення місця поховань поляків на території колишнього сільського цвинтаря села Садове Чортківського району Тернопільської області (колишнє село Пужники).

 

На початку 2024 року історичні питання актуалізувалися в ході міжурядових консультацій Польщі та України під час візитів Дональда Туска до Києва та Дениса Шмигаля до Варшави. На виконання розробленого в результаті міжурядових консультацій плану заходів Міністерство культури затвердило склад української частини українсько-польської Робочої групи з питань національної пам’яті. Інформації щодо формування польської частини Робочої групи до Українського інституту національної памʼяті станом на 1 жовтня 2024 року не надходило.

 

Також нагадуємо, що попри неодноразові кроки української сторони на зустріч польській (щонайменше тричі з 2019 року польській стороні надавалися дозволи на проведення робіт та досліджень на польських місцях пам’яті в Україні) – запит України на відновлення меморіальної таблиці на похованні воїнів УПА на горі Монастир залишається не виконаним. Відновлення таблиці у первинному вигляді з зазначенням імен похованих у цій братській могилі було предметом переговорів на найвищому рівні президентів України та Польщі.

 

Зазначене залишає відкритим питання щодо готовності польської сторони до паритетних і рівноправних відносин з Україною у сфері історичної памʼяті.

 

Зі свого боку Український інститут національної памʼяті планує навесні 2025 року, до початку сезону пошукових та ексгумаційних робіт, додатково підготувати й оприлюднити розʼяснення про алгоритм звернення щодо проведення таких робіт українською і польською мовами.