Майже 90 людей вшанували пам'ять загиблого в російсько-українській війні Героя України Василя Матійчука із села Хімчин Косівського району.

Рідні, друзі та односельці 4 жовтня здійснили його мрію — зійшли на Говерлу. Похід присвятили до дня народження Василя Матійчука.

Як сходили на найвищу гору країни, аби віддати шану полеглому Герою України, читайте у репортажі Суспільного.

Окрім рідних та друзів, у пам'ятний похід вирушили також учні Хімчинського ліцею, розповідає матір бійця Любов Матійчук.

"Я не знаю, як жити. Я не можу. Аби були такі нагороди, щоб сина воскресити. Він був для мене справжньою опорою. Він був героєм по життю, від малесенького. Хлопці кажуть, що в найгірші моменти він був стимулом сильного духу", — розповідає матір Героя України.

Молодша сестра Василя Матійчука Валентина Юрійчук пригадує: брат завжди турбувався про неї. У її спогадах він залишився наполегливим і працьовитим.

"На жаль, ми не можемо вийти вже разом. Ніколи не зможемо. Я хочу цей похід присвятити братові в його день народження, щоб увіковічити пам'ять", — каже Валентина Юрійчук.

Побратим та односелець Героя України Василь Юрійчук каже: підкорює Говерлу вперше заради свого товариша.

"Таких людей, як Василь, дуже мало. Це — без перебільшень. Не боявся, не казав, що я те робити не буду. Куди треба було — ходив, робив, виконував завдання. Навіть такі випадки були, що його зміна йшла на відпочинок в тил, а він лишався на "нульовці" знову", — пригадує Василь Юрійчук.

Учасниця походу Людмила Микитишин каже: для неї честь — віддати шану полеглому Василю Матійчуку.

"Ми нічого не можемо для нього тепер зробити, але можемо віддати честь, піднятися на гору, підняти прапор, і сказати: "Слава Героям!" Це — слава, це є повага. Василь — це людина, яка вирішила піти за нас воювати, за наш спокій, за сон наших дітей", — говорить Людмила Микитишин.

Учитель фізичного виховання Хімчинського ліцею Мирослав Оленюк разом із Василем Матійчуком грали за одну футбольну команду.

"Він мріяв про Говерлу. Можемо так і зробити — вийти у пам'ять про нього. Він був людиною такою справедливою, вихованою, чесною. Як кажуть: війна забирає найкращих", — розповідає Мирослав Оленюк.

Друг полеглого воїна Сергій Матійчук розповідає: Василь учив його змалку грати у футбол і був світлою та позитивною людиною.

"Він був такою хорошою людиною, спокійною, веселою, багато любив розказувати. Він вів свої блокноти про футбол, таблиці чемпіонату України. Я думаю, що ось там, зверху, Василь дивиться на нас. Він дуже любив подорожі, мандрував світом. Василь був у багатьох країнах. Я думаю, він би хотів піднятися сюди разом з нами", — каже Сергій Матійчук.

Герой України Василь Матійчук воював поблизу Гуляйполя у складі 74 батальйону 102 окремої бригади Сил територіальної оборони імені полковника Дмитра Вітовського. Воїн прийняв свій останній бій 8 квітня 2023 року у Запорізькій області. Йому було 32 роки. У військового залишилися матір, сестра та наречена.

"Ми здійснили його мрію — піднялися на висоту. Ми сьогодні пішли — ми це зробили за нього. Якби Василь був живий, то він сам би прийшов. Сьогодні це зробити для нього вирішили ми", — каже матір полеглого Василя Матійчука.

На вершині Говерли рідні та друзі Героя України підняли синьо-жовті стяги та заспівали гімн України.

"Я всім дякую щиро від материнського серця. Усім-усім, хто сюди прийшов. Ми — між хмарами зараз. Я думаю, що Вася з нами", — говорить Любов Матійчук.

29 вересня 2023 року президент Володимир Зеленський посмертно присвоїв звання "Герой України" з наданням ордена "Золота Зірка" Василю Матійчуку.