16 та 17 вересня у селі Погоня, що на Прикарпатті, відбудеться XXVIII Міжнародна проща вервиці.

Моління присвячується 400-літтю від дня смерті священомученика Йосафата. Молитви у часі паломництва підноситимуться за мир в Україні, перемогу у війні та за всіх захисників України, інформує прес-центр Погінського монастиря.

Програма

Субота, 16 вересня

13:30 – Реєстрація учасників;

14:00 – урочисте винесення ікони Погінської Матері Божої;

14:30 – молебень до Погінської Матері Божої;

15:00 – співана вервиця (радісні таїнства);

16:00 – Хресна дорога (провадить о. Роман Мельник, ЧСВВ);

17:30 – співана вервиця (світлі таїнства);

18:30 – урочиста Божественна Літургія (її очолить о. Корнилій Яремак, ЧСВВ);

20:00 – співана вервиця (страсні таїнства);

21:30-22:00 – подячна молитва.

Неділя, 17 вересня

9:00 – Утреня;

9:45 – співана вервиця (славні таїнства);

10:45 – зустріч гостей

11:00 – урочиста Божественна Літургія (її очолить протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя в Україні – о. Йоан Школик, ЧСВВ).

Опісля молінь відбудеться віднова посвяти Непорочному Серцю Марії.

Єднатися із паломниками можна буде також у режимі онлайн за допомогою трансляції, яка проводитиметься наживо на сторінці монастиря Успіння Матері Божої.

Нагадаємо, Св. Йосафат (Кунцевич) вважається покровителем України.

Іван Кунцевич народився 1580 року у Володимирі-Волинському. У 24 роки він вступив до монастиря Святої Трійці у Вільні та отримав монаше імʼя Йосафат. У 1609 році Кунцевича висвятили на священика.

Помер священик у 1623 році від побиття противниками церковної єдності. Біля тіла мученика почали діятися чуда. У 1643 році Папа Урбан VІІІ проголосив Йосафата Блаженним, а через 224 роки Папа Пій ІХ прилучив Йосафата до лику святих Вселенської Церкви.

Перенесення мощів українського святого до собору Святого Петра у Ватикані відбулося в листопаді 1963 року.

Святий священномученик Йосафат (Кунцевич) був чудовим проповідником і турботливим пастирем. Користувався великою повагою за свої інтелектуальні здібності. Під його редакцією виходили численні тексти про першість св. Петра, єдність Церкви, хрещення св. Володимира. Йосафат видав катехизм і намагався адаптувати проповідь Євангелія до особливостей менталітету місцевого населення.

Папа Римський Іван Павло II назвав Кунцевича «апостолом єднання».